Публікації випуску: №5, 2012

БОЄЧКО М.І.

Весільні барви. / Пісенник – Косів: Писаний Камінь, 2012. – 280 с., 64 іл.

У “Весільних барвах” зібрано обрядові весільні пісні з нотними записами їх мелодій, які виконують на весіллях у Мишині й Ковалівці та сусідніх з ними селах на Коломийщині та Косівщині.

Подано також світлини деяких фрагментів весіль та одягу молодих у різні роки, як минувшини, так і сьогодення.

Друге видання доповнене як текстовим, так і нотним матеріалом.

БОЄЧКО М.І.

Джерельні дзвони – 12. / Альманах. – Косів:

Писаний Камінь, 2012. – 400 с. (8 кол.).

“Джерельні дзвони-12” – літературно-музичне видання, у якому подано вірші, оповідання, пісні та інші художні роботи творчих людей Прикарпаття. Книжка побачила світ за кошти співавторів, її призначено до широкого кола читачів, зокрема, вчителів, школярів, студентів і працівників культури.
Читати далі →

Мисливство на відміну від землеробства мало на Гуцульщині набагато більше значення. Як вказував путівник по Гуцульщині від 1933 року, “до сільського господарства гуцули не мають ані відповідних умов, ані любові. Широко розповсюджено в гуцулів повір’я, що займатися землеробством гріх. Лише тепер, головним чином у північній частині Гуцульщини, поступово гуцули починають займатись оранкою грунту, причому застосовуючи різноманітні чародійські практики, щоб відвернути від себе “зло”. Найголовнішим зайняттям гуцулів є: випасання худоби, риболовство та мисливство. Гірська природа і велика чисельність звірини спричинилась до того, що гуцули почали займатись не тільки пошуком у мисливстві поживи, але і для оборони перед ведмедем, вовком, риссю” .

Про стан розвитку мисливства у Косівському повіті можна дізнатись із чисельних згадок самих мисливців, які виходили із соціально вищих прошарків населення і вважали для себе за честь не лише вполювати гарний мисливський трофей, але також написати мисливські мемуари.
Читати далі →

Хоч як дивно, але, згадуючи бджолу, багато хто з нас на перший план ставить продукцію, яку вона виробляє, не усвідомлюючи, що бджола медоносна є тим велетом, на якому тримається життя багатьох рослин і тварин, а в підсумку – людини. Йдеться про існування комахозапильних рослин, які без невтомної праці бджіл не дадуть урожаю, а згодом вимруть. Це позбавить людей багатьох продуктів. І список цей дуже довгий. Варто лише згадати, з яких рослин бджола бере мед і пилок. З огляду на цей перелік доходимо сумного висновку –
самої можливості існування людей після загибелі бджіл.

Тим часом ситуація з кожним роком погіршується. Уже зараз у деяких провінціях Китаю люди змушені запилювати згадані культури вручну. Жахливі явища зникнення бджіл (розпад колоній, так званий синдром ССД) активно проявилися останніми роками у США, в Австралії та Західній Європі. Кілька років тому в Америці раптово, без очевидних причин, загинуло близько 70 відсотків усіх бджіл, змусивши науковців замислитися над масовим використанням хімії у сільському господарстві тощо. Одне слово, ми набагато більше залежні від бджіл, ніж здається на перший погляд.
Читати далі →

Головний біль – поширений симптом різних захворювань і патологічних станів, відчуття болю в області мозкового черепа. Причин болю багато. Тому не варто спішити вживати таблетки, натомість варто скористатися такими порадами народних цілителів:

• випити склянку  міцного солодкого чаю з лимоном;
• при постійному головному болі вживати мед з яблучним оцтом (2 ч. л. меду, 20 ч. л. яблучного оцту на 1 склянку води). Пити щодня упродовж місяця;
• 20 г прополісу розвести в 100 г спирту і вживати по 40 крапель, якими змочують шматочок хліба та його повністю заживають;
• перед сном з’їдати 1 ч. л. цукру, запиваючи свяченою водою;
• мити голову відваром бечки, яка освячена у церкві; Читати далі →

“Допоки будуть бджоли –
доти житиме людство”.
Ванга

Наш сімейний комплекс “Бджолиний рай” створено на вимогу часу. Багаторічні спостереження та багатолітній досвід пасічникування переконали, що робота з бджолами продовжує життя. Бджоли – чудесний засіб профілактики таких тяжких захворювань як ревматизм, подагра, артрити, гіпертонічна хвороба та інші. Саме бджолярі першими використали бджолоуколювання з лікувальною метою.

Ідея комплексного використання апітерапії, гірудотерапії, фітотерапії здійснилася опісля будівництва невеликого архітектурного дерев’яного комплексу.

Оздоровлення членів сім’ї, родичів, сусідів, друзів і бажаючих туристів упродовж трьох років дає чудові результати.
Читати далі →