Етнографічно-мистецький та літературно-публіцистичний часопис. Місто Косів. Рік заснування — 2010.
Відгуки
Просимо залишати відгуки до журналу на цій сторінці.
19 Comments
Тішуся, що нарешті моя рідна Косівщина має свій літературно-мистецький і громадсько-суспільний часопис. Вітаю колектив видавництва “Писаний Камінь” і редакційну колегію з виходом у світ цього видання.
Бажаю вам, шановні мої краяни, щедрих творчих ужинків, вдячних читачів й море авторів, завжди широко відчинених дверей та вікон для усіх, кого приваблює Гуцульщина.
Ярослав РАДИШ,
доктор наук з державного управління,
професор Національної академії державного
управління при Президентові України
Гуцульщина – мальовничий і дивовижний своєю красою край з вічно зеленими ялиново-смерековими лісами, полонинськими плаями із запашними травами. А її жителі – то талановиті люди своїм високохудожнім декоративно-прикладним мистецтвом. Вони віками збагачують свою майстерність, зачаровуючи світ. Не випадково Гуцульщина була і залишається привабливим місцем відпочинку, творчої наснаги діячів культури і науки.
Про все це читач зможе довідатися з розмаїтих сторінок, різних дописів широкого кола авторів у майбутніх випусках квартальника «Гуцули і Гуцульщина».
Упевнений, що це періодичне видання завжди буде в пригоді вчителям, студентам, учням, краєзнавцям, туристам, широкому колу читачів.
Володимир ГРАБОВЕЦЬКИЙ,
доктор історичних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки,
академік АН вищої школи України,
почесний громадянин 11 населених пунктів
України, народний історик Прикарпаття
Віримо в те, що новий журнал «Гуцули і Гуцульщина» постійно матиме велике коло шанувальників не тільки на теренах, де живуть гуцули, а й далеко за межами неньки України. Це періодичне видання писатиме нові сторінки минувшини краю і його напрочуд талановитих людей, творитиме легенду сучасності.
Нехай Господь Бог допомагає видавцям і творцям цього видання.
Петро БІЛЕНЧУК,
професор Київського національного
університету внутрішніх справ,
Василь БІЛЕНЧУК,
академік Академії проблем людини Європи,
заступник редактора газети “Акцент”
(уродженці с.Уторопів)
З’ява на світ будь-якої книжки, будь-якого часопису – це як народження дитини. Хочу вірити сам і передати це тим, хто творитиме нове видання літературно-мистецького напрямку, що воно буде улюбленим не тільки на Косівщині, у всьому гуцульському регіоні, а й за межами України, де є діяспора.
З роси й води вам!
Михайло АНДРУСЯК,
лавреат премії ім.Шевченка,
член Національної спілки письменників
України, голова правління друкарні
ім.Шухевича, м. Коломия
На знак поваги знімаю капелюха і уклінно схиляюся перед добродійством, яке за покликом своїх сердець і громадського сумління стало на стежку фундаторства часопису “Гуцули і Гуцульщина” – взялися за справу архіважливу і архіпотрібну.
Адже нині в Україні дуже важко (чи взагалі й можливо) знайти терени, де б так шанували давні традиції, плекали і оберігали свою самобутність, яскраву етнографічну гілку українства, як на Гуцульщині.
Щиро вірю в те, що небо не залишить без уваги потуги добродійства і в моменти многотрудні Христос складе над вами долоні дашком, захищаючи від прикрощів.
Хай обіймають нас усіх гаразди!
З повагою щиросердечно
Петро КОВАЛЬ, Дніпропетровщина
Серед побажань творцям і видавцям журналу – залучення до роботи кореспондентів-авторів з усієї Гуцульщини: від Путили до Рахова, від Вижниці до Яремчі і Надвірної, Печеніжина і Яблунова; поширення видання на всю Гуцульщину; зробити його передплатним, визначити у журналі місце для аналізу політичного життя на Гуцульщині, як складової громадсько-політичного життя гуцулів.
Дорогий Петре Дмитровичу! Дякую за журнал. Читаю і пізнаю рідний край, себе в ньому. Ваша благородна праця не пропала. Дім творчості в Криворівні – чудо.
Дмитро ПАВЛИЧКО,
член НСПУ, лауреат Шевченківської премії, Герой України, м. Київ
Дякую видавництву “Писаний Камінь” на чолі з Михайлом Павлюком і редколегії нового журналу “Гуцули і Гуцульщина” за прекрасний подарунок – випуск у світ цього чудового часопису.
Мене приємно подивували перші два числа цього видання. Вони зроблені на європейському рівні, високопрофесійно, вміщують багато цікавого і водночас різножанрового матеріалу. А ще гарно оформлені та проілюстровані.
Так і далі тримати!
Марія ВЛАД,
член НСПУ, лауреат премії “Благовіст”,
дипломант конкурсу “Коронація слова”, м. Київ
І з великим задоволенням читала ваш журнал. Вважає різноманітна інформація, цікава подача, висока поліграфія… З приємністю висловлюю щиру вдячність за сучасне, що не поступається закордонним, українське видання.
У 2011-й Косівщина ввійшла зі своїм літературно-мистецьким і громадсько-суспільним часописом «Гуцули і Гуцульщина». Перше його число підготовлено й побачило світ у місцевому видавництві «Писаний Камінь». Власне, географічно щодо змісту своїх публікацій та читацької аудиторії квартальник охоплюватиме й інші райони з гуцульським населенням — не лише нашої, а й Чернівецької та Закарпатської областей. Як написав у «Слові до читачів» директор видавництва Михайло Павлюк, журнал «в обхід політики намагатиметься регулярно публікувати різні матеріали на теми історії мистецтва, освіти, релігії, культури, етнографії, екології, краєзнавства, туризму, народної медицини, збереження і примноження традицій гуцулів, зміцнення культурних зв’язків між регіонами нашої держави і на міжнародному рівні, книгодрукування, охорони пам’яток історії та культури, нашої національної гордості».
Редколегія цього періодичного видання на чолі з головним редактором Петром Гавукою працює на громадських засадах.
Щиро рада, що в Косові є таке видання, як літературно-мистецький і громадсько-суспільний часопис “Гуцули і Гуцульщина”. Адже воно в кожному випуску показує предковічні традиції, обряди, які притаманні тільки Гуцульщині.
Нових Вам творчих знахідок, цікавих авторів, ширшої географії виступів!
Я без перебільшення хочу сказати, що журнал “Гуцули і Гуцульщина” є цінний у науковому питанні, дуже важливим у залученні молоді до читання й її участі до його творення, подальшого розвитку культури в західному регіоні.
Хочу щиро побажати подальшого розвитку, а саме: збільшення об’єму та тиражу, тільки вдячних читачів.
Вельмишановній пані Аделі Григорук і всьому колективу редколегії журналу «Гуцули та Гуцульщина».
Ваш журнал, публікуючи новини з літературно-мистецького та громадсько-просвітницького життя краю, сам став тим вогнищем культури, довкола тепла якого гуртуєтьcя інтелігенція не тільки Косівщини, а й навіть суміжних районів і областей.
Ja z Nju Jorka i tomu pyszu latynkojku. Sohodni dovidalsja pro isnuvannja Vaszoho czasopysu vy pyszete po francuski zhurnalu i zhurnalist.
Ja pracuju nad “Huculsko anhlijskim etymolohicznym slovnykom” Hutsulian English Etymological Dictionary” bo Ljutyczi z dolyny riczki Ljuczka 1,500 rokiv tomu poselylysja na sxid vid Londonu. I tomu huculska ‘golfa” i ‘klabuka’ kotri vzhyvaly huculjata to hry v kiczku szcze 20 rokiv tomu staly anhliskimy slovamy “nevidomoho” poxodzhennja “golf” i “club”. A ukrainska i huculska movy staly pidhruntjam staro-anhlijskoi movy (Old English), sohodni cilkom nezrozumiloi anhlijcjam i amerykancjam xyba szczo znajut ukrainsku i huculsku.
Xto z vas xotilby meni v tym dopomohty mij telepacz 066-019-0302 an soutnivka camoh@localnet.com
Slava Ukraini ta naszym slavnym predkam ta smert voroham
Myroslav
Xocz ja z dalekoi Ameryki taky v Kyjevi holoduval za movu ta znova v Kyjevi vidbul sluzhbu na Majdani razom z huculom ridnovirom Juroju Tymoszenko ranenym na Bankovi a teper znova v Kyjevi jak vybornyk u Verxovnoi Radi
Myroslav ( ‘amerykanec’ :))
pryhadal: pryblyzno jakij vidsotok huculskix sliv za szist rokiv isnuvannja Vy napeczataly u vaszomu czasopysi???
podzvonit, proszu.
Тішуся, що нарешті моя рідна Косівщина має свій літературно-мистецький і громадсько-суспільний часопис. Вітаю колектив видавництва “Писаний Камінь” і редакційну колегію з виходом у світ цього видання.
Бажаю вам, шановні мої краяни, щедрих творчих ужинків, вдячних читачів й море авторів, завжди широко відчинених дверей та вікон для усіх, кого приваблює Гуцульщина.
Ярослав РАДИШ,
доктор наук з державного управління,
професор Національної академії державного
управління при Президентові України
Гуцульщина – мальовничий і дивовижний своєю красою край з вічно зеленими ялиново-смерековими лісами, полонинськими плаями із запашними травами. А її жителі – то талановиті люди своїм високохудожнім декоративно-прикладним мистецтвом. Вони віками збагачують свою майстерність, зачаровуючи світ. Не випадково Гуцульщина була і залишається привабливим місцем відпочинку, творчої наснаги діячів культури і науки.
Про все це читач зможе довідатися з розмаїтих сторінок, різних дописів широкого кола авторів у майбутніх випусках квартальника «Гуцули і Гуцульщина».
Упевнений, що це періодичне видання завжди буде в пригоді вчителям, студентам, учням, краєзнавцям, туристам, широкому колу читачів.
Володимир ГРАБОВЕЦЬКИЙ,
доктор історичних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки,
академік АН вищої школи України,
почесний громадянин 11 населених пунктів
України, народний історик Прикарпаття
Віримо в те, що новий журнал «Гуцули і Гуцульщина» постійно матиме велике коло шанувальників не тільки на теренах, де живуть гуцули, а й далеко за межами неньки України. Це періодичне видання писатиме нові сторінки минувшини краю і його напрочуд талановитих людей, творитиме легенду сучасності.
Нехай Господь Бог допомагає видавцям і творцям цього видання.
Петро БІЛЕНЧУК,
професор Київського національного
університету внутрішніх справ,
Василь БІЛЕНЧУК,
академік Академії проблем людини Європи,
заступник редактора газети “Акцент”
(уродженці с.Уторопів)
З’ява на світ будь-якої книжки, будь-якого часопису – це як народження дитини. Хочу вірити сам і передати це тим, хто творитиме нове видання літературно-мистецького напрямку, що воно буде улюбленим не тільки на Косівщині, у всьому гуцульському регіоні, а й за межами України, де є діяспора.
З роси й води вам!
Михайло АНДРУСЯК,
лавреат премії ім.Шевченка,
член Національної спілки письменників
України, голова правління друкарні
ім.Шухевича, м. Коломия
Журнал — це справа архіважлива.
На знак поваги знімаю капелюха і уклінно схиляюся перед добродійством, яке за покликом своїх сердець і громадського сумління стало на стежку фундаторства часопису “Гуцули і Гуцульщина” – взялися за справу архіважливу і архіпотрібну.
Адже нині в Україні дуже важко (чи взагалі й можливо) знайти терени, де б так шанували давні традиції, плекали і оберігали свою самобутність, яскраву етнографічну гілку українства, як на Гуцульщині.
Щиро вірю в те, що небо не залишить без уваги потуги добродійства і в моменти многотрудні Христос складе над вами долоні дашком, захищаючи від прикрощів.
Хай обіймають нас усіх гаразди!
З повагою щиросердечно
Петро КОВАЛЬ, Дніпропетровщина
Серед побажань творцям і видавцям журналу – залучення до роботи кореспондентів-авторів з усієї Гуцульщини: від Путили до Рахова, від Вижниці до Яремчі і Надвірної, Печеніжина і Яблунова; поширення видання на всю Гуцульщину; зробити його передплатним, визначити у журналі місце для аналізу політичного життя на Гуцульщині, як складової громадсько-політичного життя гуцулів.
Дорогий Петре Дмитровичу! Дякую за журнал. Читаю і пізнаю рідний край, себе в ньому. Ваша благородна праця не пропала. Дім творчості в Криворівні – чудо.
Дмитро ПАВЛИЧКО,
член НСПУ, лауреат Шевченківської премії, Герой України, м. Київ
Дякую видавництву “Писаний Камінь” на чолі з Михайлом Павлюком і редколегії нового журналу “Гуцули і Гуцульщина” за прекрасний подарунок – випуск у світ цього чудового часопису.
Мене приємно подивували перші два числа цього видання. Вони зроблені на європейському рівні, високопрофесійно, вміщують багато цікавого і водночас різножанрового матеріалу. А ще гарно оформлені та проілюстровані.
Так і далі тримати!
Марія ВЛАД,
член НСПУ, лауреат премії “Благовіст”,
дипломант конкурсу “Коронація слова”, м. Київ
І з великим задоволенням читала ваш журнал. Вважає різноманітна інформація, цікава подача, висока поліграфія… З приємністю висловлюю щиру вдячність за сучасне, що не поступається закордонним, українське видання.
З нетерпінням чекаю нових чисел часопису.
Ніна БОРДАН,
м. Теплодар Одеської області
Пані Аделі Григорук — щиро. Познайомився з Вашим часописом. Молодці! Мабуть, у всій Україні немає райцентру, де видається таке!
У 2011-й Косівщина ввійшла зі своїм літературно-мистецьким і громадсько-суспільним часописом «Гуцули і Гуцульщина». Перше його число підготовлено й побачило світ у місцевому видавництві «Писаний Камінь». Власне, географічно щодо змісту своїх публікацій та читацької аудиторії квартальник охоплюватиме й інші райони з гуцульським населенням — не лише нашої, а й Чернівецької та Закарпатської областей. Як написав у «Слові до читачів» директор видавництва Михайло Павлюк, журнал «в обхід політики намагатиметься регулярно публікувати різні матеріали на теми історії мистецтва, освіти, релігії, культури, етнографії, екології, краєзнавства, туризму, народної медицини, збереження і примноження традицій гуцулів, зміцнення культурних зв’язків між регіонами нашої держави і на міжнародному рівні, книгодрукування, охорони пам’яток історії та культури, нашої національної гордості».
Редколегія цього періодичного видання на чолі з головним редактором Петром Гавукою працює на громадських засадах.
Щиро рада, що в Косові є таке видання, як літературно-мистецький і громадсько-суспільний часопис “Гуцули і Гуцульщина”. Адже воно в кожному випуску показує предковічні традиції, обряди, які притаманні тільки Гуцульщині.
Нових Вам творчих знахідок, цікавих авторів, ширшої географії виступів!
Я без перебільшення хочу сказати, що журнал “Гуцули і Гуцульщина” є цінний у науковому питанні, дуже важливим у залученні молоді до читання й її участі до його творення, подальшого розвитку культури в західному регіоні.
Хочу щиро побажати подальшого розвитку, а саме: збільшення об’єму та тиражу, тільки вдячних читачів.
Вельмишановній пані Аделі Григорук і всьому колективу редколегії журналу «Гуцули та Гуцульщина».
Ваш журнал, публікуючи новини з літературно-мистецького та громадсько-просвітницького життя краю, сам став тим вогнищем культури, довкола тепла якого гуртуєтьcя інтелігенція не тільки Косівщини, а й навіть суміжних районів і областей.
Радості Вам земної, благодаті небесної. Хай до ста літ кують Вам зозулі.
Таємниці слов`янської історії.
Таємниці Волині, Поділля, Прикарпаття, Закарпаття, Подніпров`я:
– Стаття “Розточчя: шлях рахманів” –
http://www.npblog.com.ua/index.php/roztochchja-shljah-rahmaniv.html
Добру справу робите ПАНОВЕ!
Щиро дякую журналістам видання за теплу розмову! Особлива подяка п.Петру Гавуці!
Зичу невичерпного натхнення і щирих читачів! Всіх благ!
З повагою,
МаріАнна Гавриш
Нехай Господь буде в помочі задля розвитку гуцульського краю всій редакційній колегії та всім нам – гуцулам!
Dorohi druzi Huculy, 22.xi.2016
Ja z Nju Jorka i tomu pyszu latynkojku. Sohodni dovidalsja pro isnuvannja Vaszoho czasopysu vy pyszete po francuski zhurnalu i zhurnalist.
Ja pracuju nad “Huculsko anhlijskim etymolohicznym slovnykom” Hutsulian English Etymological Dictionary” bo Ljutyczi z dolyny riczki Ljuczka 1,500 rokiv tomu poselylysja na sxid vid Londonu. I tomu huculska ‘golfa” i ‘klabuka’ kotri vzhyvaly huculjata to hry v kiczku szcze 20 rokiv tomu staly anhliskimy slovamy “nevidomoho” poxodzhennja “golf” i “club”. A ukrainska i huculska movy staly pidhruntjam staro-anhlijskoi movy (Old English), sohodni cilkom nezrozumiloi anhlijcjam i amerykancjam xyba szczo znajut ukrainsku i huculsku.
Xto z vas xotilby meni v tym dopomohty mij telepacz 066-019-0302 an soutnivka camoh@localnet.com
Slava Ukraini ta naszym slavnym predkam ta smert voroham
Myroslav
Xocz ja z dalekoi Ameryki taky v Kyjevi holoduval za movu ta znova v Kyjevi vidbul sluzhbu na Majdani razom z huculom ridnovirom Juroju Tymoszenko ranenym na Bankovi a teper znova v Kyjevi jak vybornyk u Verxovnoi Radi
Myroslav ( ‘amerykanec’ :))
pryhadal: pryblyzno jakij vidsotok huculskix sliv za szist rokiv isnuvannja Vy napeczataly u vaszomu czasopysi???
podzvonit, proszu.