Не буде бджіл – зникне все живе

Хоч як дивно, але, згадуючи бджолу, багато хто з нас на перший план ставить продукцію, яку вона виробляє, не усвідомлюючи, що бджола медоносна є тим велетом, на якому тримається життя багатьох рослин і тварин, а в підсумку – людини. Йдеться про існування комахозапильних рослин, які без невтомної праці бджіл не дадуть урожаю, а згодом вимруть. Це позбавить людей багатьох продуктів. І список цей дуже довгий. Варто лише згадати, з яких рослин бджола бере мед і пилок. З огляду на цей перелік доходимо сумного висновку –
самої можливості існування людей після загибелі бджіл.

Тим часом ситуація з кожним роком погіршується. Уже зараз у деяких провінціях Китаю люди змушені запилювати згадані культури вручну. Жахливі явища зникнення бджіл (розпад колоній, так званий синдром ССД) активно проявилися останніми роками у США, в Австралії та Західній Європі. Кілька років тому в Америці раптово, без очевидних причин, загинуло близько 70 відсотків усіх бджіл, змусивши науковців замислитися над масовим використанням хімії у сільському господарстві тощо. Одне слово, ми набагато більше залежні від бджіл, ніж здається на перший погляд.

МЕДИКАМЕНТИ ЗРУЙНУВАЛИ ІМУНІТЕТ, АЛЕ ВОНИ ЩЕ В МОДІ

Останнім часом виникають нові хвороби бджіл, яких раніше не було. Ведуть пошуки лікувальних препаратів для знищення збудників цих хвороб, але успіхів у цьому поки що не досягнуто. Хоч як це парадоксально, але саме надлишок лікувальної хімії і зумовив катастрофу, вважають експерти. Вони зазначають, що причиною появи нових хвороб та вимирання бджіл є руйнація імунітету антибіотиками та іншими препаратами.

Не є винятком і Україна. Щороку захворюваність бджолосімей в Україні має тенденцію до зростання. Що більше грошей витрачається на закупівлю медикаментів, то більше забруднюється кращий мед світу.

— Україна в цьому сенсі ще у виграшному становищі, — каже учений-бджоляр, кандидат біологічних наук Петро Хмара, — і пояснення тут банальне — брак грошей. Саме через це ми не можемо дозволити собі закуповувати їх у непомірних дозах, приміром, як ті ж Сполучені Штати, де ситуація просто катастрофічна.

Відновлення імунітету бджіл є найважливішим завданням бджільництва на сучасному етапі.

ДЛЯ ЛІКУВАННЯ НЕ ОБОВ’ЯЗКОВА ХІМІЯ

І це має бути аж ніяк не пошук нових ліків, запевняє П. Хмара. Саме він створив технологію оздоровлення бджіл без медикаментів на основі технологічного регулювання розмноження. Воно забезпечується сконструйованим винахідником ізолятором для бджолиної матки. В основу свого методу вчений поклав давні дослідження про те, що тривалість життя бджоли залежить від того, годувала чи не годувала вона личинок. Це дуже важливо, бо корм для личинок – маточне молочко, є продуктом, синтезованим організмом бджоли за рахунок білкових сполук її організму. Одне слово, що більше вона створила продукту, то менше його залишилося в організмі. Його дефіцит і є смерть бджоли. Якщо молода бджола, здатна продукувати маточне молочко, буде безперервно його застосовувати для годівлі молодих личинок, вона прискорено постаріє. А технологія Хмари передбачає ізоляцію матки, отже, зупинення на певний час розмноження та оздоровлення від заразних хвороб та економії кормів і разом з тим збільшенням продуктивності. Для прикладу: інтенсивно працююча бджола проживе менше 39 діб, а та, що не виконувала цієї місії, житиме 396 діб, тобто 13 місяців.

Розмноження збільшує сім’ю і зменшує вік бджіл. А метод дозволяє регулювати розмноження фізіологічно молодих бджіл у разі, коли вони не генерують маточне молочко, тобто не вигодовують наймолодшого розплоду. Особливо вигідно зберегти фізіологічну молодість до календарної осені. Цей, штучно створений, безрозплідний період доцільно використати для оздоровлення бджолиної сім’ї від заразних хвороб, каже вчений. Його використовують у такий спосіб: за наявності хворого розплоду розмноження зупиняють на 21 добу за відсутності трутневого розплоду. За його наявності цей термін становить 24 доби. Потім перегін бджіл у знезаражений вулик із знезараженими стільниками та штучною вощиною. Якщо є хвороби дорослих бджіл – матку ізолюють на 9 діб, а потім забирають стільники із запечатаним розплодом, створюючи з них сім’ю. Жодна доросла бджола не повинна потрапити туди, де є стільники із запечатаним розплодом. Найскладніше знищити кліщів вароа, каже вчений. Та й тут є вихід. Фізіологічно молоді бджоли – ті, що не генерували маточного молочка, живуть довше, ніж кліщі. Це обумовлює можливість виморити кліщів у сім’ї, тобто оздоровити пасіку. Оскільки на великій території це зробити складно через постійний контакт бджіл, доцільно організовувати роботи на обмеженій території.

Пасічники, які використовують метод ученого, дають технології високу оцінку. Зокрема, це асоціація бджолярів Донеччини на чолі з пасічником-інтелектуалом А. Цопою. Творчо застосовує цей метод і В. Малихін. Загалом розробку вже застосовано на 20000 бджолиних сім’ях.

Метод має й інші вигоди – зокрема, економічні та екологічні. Адже коли припиняється розмноження шляхом ізоляції матки – зоощаджуються корми. Але найголовніше – під час безрозплідного періоду відновлюється фізіологічна молодість бджіл. А в підсумку – виробляються продукти, не забруднені антибіотиками та іншими медикаментами. Отже, вони будуть дієтичними, лікувальними і набагато кориснішими.

НА ЗАВАДІ СТАЄ ВЕТЕРИНАРНЕ ЛОБІ

На жаль, гальмом для оздоровлення бджіл і поширення цієї вигідної в економічному та екологічному плані технології є брак інформації. Проте це не єдина перепона. Основною ж причиною Петро Хмара називає супротив ветеринарів:

– Медична та ветеринарна допомога дуже важлива. Але вона дає позитивний результат у разі достатньої сили імунної системи та загального стану організму. Логічний висновок свідчить про те, що організму бджоли треба повернути імунітет. Оскільки його зруйнували антибіотики та інші лікарські засоби, на порядок денний постало завдання уникнути їх дії, тобто відмовитися від застосування. З цією метою і створено технологію. З поверненням імунітету заразні хвороби самі “відступлять”. Передусім зникнуть ті, що з’явились останніми, – каже вчений. – Останнім буде переможений аскофероз. І тоді імунітет бджіл буде повністю відновлений.

Про супротив свідчить і той факт, що на неодноразові звернення ученого до аграрного міністерства звідти спускали директиви на ветслужбу, але та їх вкотре ігнорувала.

– Їхня мета мені зрозуміла. Кому ж хочеться пускати конкурента? Втім, треба все-таки відкинути комерційний бік справи і подивитися на проблему глибше. Вони борються проти безмедикаментозного оздоровлення, але всі повинні врахувати шкоду, яку заподіяли медикаменти бджолам. Адже не секрет, що без бджоли непереливки буде й людині.

Проте, як запевняють бджолярі, антибіотики – це лише частина проблеми. Адже поля, де, власне, й збирають нектар бджоли, масово отруєні пестицидами й отрутохімікатами. До того ж більшість культур ще й генномодифіковані. І це також впливає на здоров’я медоносної комахи та на її продукцію. Тож, як зазначає Петро Хмара, тут має бути взаємодія. Бджолярам треба звертатися до агрономів і погоджувати, як і коли робити обробіток пестицидами, щоб це не припадало на період цвітіння медоносних рослин. Бджільництво і запилення рослин майже випало із програм навчальних закладів.

В аграрних вищих навчальних закладах також немає курсу, де йшлося б про запилення і роль у цьому медоносної комахи.

Одне слово, якщо українці хочуть вижити самі, найперше вони мають подбати про бджолу.

Марина КРИВДА

Share

Залишити відповідь