Публікації випуску: №12, 2016

До 100-річчя від дня народження Миколи Шевчука

Шевчук Микола Климович народився у селі Коритня Монастирищинського району Черкаської області 5 травня 1916 року. Про його дитячі роки і навчання ушколі відомостей розшукати поки що ми не змогли. Достовірно вдалося вияснити, що у 1938 році він викладав у сільськогосподарській школі в селі Літинський Майдан Кирилівського району Вінницької області. У даному навчальному закладі здобувала фах пасічника і його майбутня дружина Ганна Никифорівна. За її спогадами Микола Климович викладав предмет «Бджільництво». У червні 1938 року вони одружились, а в 1939 році М. Шевчук був мобілізований на фронт, де брав участь у Фінській війні до 1941 року.

На початку 50-х років минулого століття доля привела його на Буковину. Спочатку молода сім’я зупинилася у селі Віженка Вижницького району Чернівецької області. Тут молодий педагог викладав у місцевій школі «Історію», а потім переїхав до міста Вижниці, де в школі-інтернаті працював теж учителем. Читати далі →

150 років тому в селі Бабині Косівського повіту на кутку Вишні Петрачі в 1863 році народився Петричук Василь, син Юрія, старійшина пасічників Косівщини.

Це був прекрасний столяр, майстер-будівельник дерев’яних гуцульських будинків.

Одного літнього дня в його садок залетів рій бджіл. Порадившись з сусідом, він зібрав його і поселив у примітивну скриньку.

Оглянувши вулики в селі, виготовив свій перший вулик. Ось з цього почалось його пасічникування. Але не все його влаштовувало в конструкціях вуликів, які він бачив, і він взявся конструювати і виготовляти власні оригінальні вулики.

Читати далі →

До 150-річчя від дня народження Михайла Грушевського

До видатних особистостей України, життя і творча діяльність яких пов’язана з Гуцульщиною, належить визначний український історик, літературознавець, публіцист, громадський, політичний і державний діяч, Голова Української Центральної Ради, академік ВУАН і АН СРСР — Михайло Сергійович Грушевський (1866–1934).

На Гуцульщині вшанування славного імені Михайла Грушевського пов’язано із селом Криворівнею Верховинського району. В цьому гуцульському селі-музею діє Музей-садиба Михайла Грушевського, а Криворівнянська середня загальноосвітня школа носить ім’я Михайла Грушевського. Читати далі →

Михайло Ломацький — автор 13-х книг про Гуцульщину, етнограф, етнолог, письменник, і досі маловідомий в Україні, оскільки творив в еміграції.

10 років вчителював на Гуцульщині й записував фольклор та легенди. Зібрав неоціненні скарби гуцульської старовіччини, а коли в період воєнного лихоліття вони були втрачені, згодом відтворив їх з пам’яті. Літературні критики слушно вважають, що твори М. Ломацького «написані кров’ю і серцем».

Вперше вибрані твори М. Ломацького під назвою «Гуцульський світ» видало у світ у 2005 році косівське видавництво «Писаний Камінь» під орудою великого книголюба і книговидавця Михайла Павлюка. Збірник підготував до друку Заслужений педагог України Ігор Пелипейко. 2008 рік у видавництві «Писаний Камінь» ознаменувався виходом нової книги «Національна свідомість», виданої у 1952 році в Лондоні. Книга витримала у Косові декілька видань. Її безплатно видавництво поширювало у школах району, а також по всій Україні. У 2014 році львівське видавництво «Тиса» подарувало читачам України повне перевидання книги «Заворожений світ. По цей бік Чорногори. По той бік Чорногори».

У нинішньому номері журналу ми друкуємо оповідання «Пригоди з ведмедями» Михайла Ломацького з книги «У горах Карпатах» (Мюнхен, 1962). Ілюстрації до оповідань взяті теж з даної книги. Читати далі →

ПРО ОПРИШКІВ І ПАНА

Це діялось на Гуцульщині давним-давно. Зажадав цісар своїм указом молодим хлопцям у війську по 12 літ служити.

В одному селібув собі леґінь з багацької сім’ї. З такими парубками як сам сходився докупи і радився, якби збутися такої довгої рекрутчини.
Якось підійшов до гурту мудрець Іван Сандогорський. Питає, що врадили хлопці. Читати далі →