What is written…

What is written…

Жив на землі журавель, трудягою був як лелека.
І щороку літав до земель, де тепло, аж у вирій далекий.
Він у вирій на зиму летів. Хоч і важко було відлетіти,
Він не міг, або просто не вмів рідний край без туги залишати.
І щоосені він сумував, бо не знав, чи зуміє вернутись.
Та в польоті лелека встигав тільки просто на мить озирнутись.
Але якось у теплих краях журавля інші птахи спитали:
«Ти навіщо долав такий шлях? Чи тепла тобі свого замало?»
«Ні, — у запалі викрикнув птах, — бо мій край — це найкраще, що маю…»
Заблистіла сльозинка в очах. «Через холод сюди я літаю…»
«А як зветься твій край, журавель?» «Україна», —промовив лелека.
«Через сотні летиш ти земель? Це ж далеко! Це дуже далеко!..»
«Як хотів би лишатись я там, у коханій моїй Україні,
І згори посміхатись хатам крізь солодкі пісні солов’їні…»
І заплакав, розчулений жалем, чорно-білий засмучений птах…
Тихо в серце уткнулося жало і відбилося болем в очах.
Прилетів відчайдушний додому, Батьківщині безмежно радів!..
Та у вирій вертатися знову журавель аж ніяк не хотів.
Жив на землі журавель, трудягою був як лелека.
Не летіть, не летіть до земель, де тепло, аж у вирій далекий!..

До річниці Незалежності

Зневажали Україну, нищили, ламали,
Обкрутили її дротом, все повідбирали.
Нажились на Україні вороги безжальні,
Залишились чорні хмари, погляди печальні…
Були війни і повстання, був Чорнобиль, лихо…
І сльозина до сльозини проливалась тихо.
Та піднялась Україна, кайдани порвала,
Хоч повільно і нетвердо, та на ноги встала.
І тепер, дитина юна, тільки вчиться всьому.
Та чомусь немає діла до неї нікому…
Але ж ми — це Україна, це ті самі люди,
Якщо нам немає діла, то що з нами буде?..
Ми вперед іти повинні. Хоч маленьким кроком
Маєм чогось досягати разом рік за роком.
Досягати, не спинятись, не казати «досить!»
Йти вперед і не боятись. Праця плід приносить!..

Христина Панчак
с.Опарі, Дрогобицького р-ну.

Share

2 Comments

  1. Автор віршів — Христина Панчак з с.Опарі, Дрогобицького р-ну.
    Свого часу я просила внести виправлення.

    Щоб уникнути непорозумінь в майбутньому, пишу відгук тут.

Залишити відповідь