Вечорниці – традиційна форма молодіжного дозвілля. В Україні відбувались буденні, святкові, недільні та празникові вечорниці. Після Покрови для молоді закінчувалась “вулиця” і наставав період вечорниць, під час яких хлопці і дівчата працювали, жартували, якщо не було посту співали й танцювали, словом, пізнавали один одного, знайомились і закохувались… І так було з року в рік у кожному українському селі.
Здавалось, що так буде вічно…
Напередодні свята Михайла у Косівському інституті відбулись святкові вечорниці, що наче пробудили прадавню традицію. Все було природно й невимушено – ніби й не було десятиліть порожнечі… Вишиванки, дівочі стрічки, пісні, забави, запальні танці, замилування.
Дівчата мали можливість навчитись прясти. Співав дівочий гурт, і пісню підхоплювали всі. Напередодні було організовано уроки танців, тому на вечорницях всі танцювали польку, вальс, “Голубку”, “Аркана” та “Гуцулку”.
Вечорниці для наших студентів стали не тільки щасливим перебуванням, а й пізнанням свого народу, своїх бажань та потреб, що підносять дух і возвеличують думки і душу.
У ролі ґаздів були Оксана Гордійчук, Богдана Книш, Анна Ватаманюк, Сергій Борис і Руслан Солиджук.
P. S. В інституті плануємо зробити Йорданські вечорниці.
Богдана ЧІХ-КНИШ,
кандидат мистецтвознавства.
Світлини Руслана СОЛИДЖУКА