Єк заносі деревце до хати. «Зачинані». Весілля:
До нас, Господи (2 р.),
Бо в нас тепер гаразд,
Ангели воду носі,
Богородицу просі (2 р.)
Богородице Мати (2 р.)
Просимо вас до хати,
Просимо вас до хати (2 р.)
Весілє зачінати,
Весіль зачінаті,
Деревце уберати (2 р.).
Тато і мама в’єжут перші квітки на деревце.
На калинонці дві ягодонці.
Ой від спода до вершечька гіллячко (2 р.)
А на самім вершечьку пірічко (2 р.)
А хто його там зав’їзав – батечько (2 р.)
На калинонці дві ягодонці
Ой від спода до вершечька ялинка (2 р.)
А на самім вершечьку калинка.
А хто її там зав’їзав? Матінка! (2 р.)
На калинонці дві ягодонці,
Ой від спода до вершечька яличка,
А на самім вершечьку китичька.
А хто її там зав’їзав? Сестричька.
Ой від спода до вершечька виноград.
А хто його там зав’їзав? Ридній брат.
Ой кувала зазулиця, сіла на калину,
Ми просимо до деревця всю близьку родину.
Ой кувала зозуличька, не хоче летіти.
Та вберайте деревечко ви усі сусіди (2 р.)
Ой ми тут си посходили єк ридні сестриці,
Нав’їзали на деревце веселі косиці. (2 р.).
Як уберуть деревце:
Ми вже деревце вбрали (2 р.)
Чи ми цисе вдали?
А ви краще вдавайте,
Нам горівки давайте (2 р.)
Доброї горівочки (з нової берівочки) (2 р.).
Ой ми цисе деревечько
Вбрали калачями,
Шоби наші молодята
Були багачями (2 р.)
Ой ми цисе деревечько
Дуже файно вбрали,
Шоби наші молодята
Файно ґаздували. (2 р.)
Ой ми цисе деревечько
Убрали та ввили,
Шоби наші молодята
Много літ прожили (2 р.).
Молодий або молода викуповують деревце:
Ой приступи, молоденька, приступи (2 р.)
І від дівчєт деревечко викупи,
Та я цисе деревечко не куплю,
Я лиш цисе деревечко віддєчу!
Приступила молоденька з своїми дружками,
Викупила деревечько дрібними сльозами.
Тато викуповує вінок від швалі:
Ой приступи, батечьку, приступи (2 р.)
І від швалі віночок викупи. ( 2 р.)
Ой бо у нас швалечька дорога,
Тай ушила віночок до злота (2 р.)
Ой із рути зеленої вершечьок,
А з позлітки золотої сердечок.
Ой приступив батечько, приступив,
І від швалі віночок викупив.
Ой бо у нас рідний батько не вітчим,
Він викупив віночок, має чим.
Як зберають молоду до шлюбу:
Ой злинули два ангелі із суду, (2 р.)
Збераяси молоденька до слюбу.
Не бари мня, мій батечьку, не бари, (2 р.)
Бо на мене дружинонька чікая. (2 р.)
Вона свої ще парочки не мая!
Не барю тя, моя доню, не барю,
Лиш на тебе най віночок покладу.
Ой злинули два ангелі із суду, ( 2 р.)
Збераяси молоденька до слюбу.
Не бари мня, моя мамко, не бари. (2 р.)
Ой як будеш мене, мамко, барити,
Буде мене дружиночка сварити.
Не барю тя, моя доню, не барю, (2 р.)
Лиш на тебе най віночок покладу.
Ой куда ти, молоденька, ходила,
Шо так твоя головочка зацвила.
Я ходила, моя мамко, в садочок,
Припав мою головочку цвіточок.
Я ходила, моя мамко, попід сад,
Припав мою головочку виноград.
7) Перед цим, як виводі молоду з хати брати до слюбу.
Молода вклякає на коліна перед образами.
Гості заспівують татові:
Батечьку-голубочку, батечьку-голубочку,
Гладь мою головочку білими рученьками,
Дрібними сльозоньками (2 р.)
Так само співають мамі, братам і сестрам:
Матінко-голубочко, братчику-голубочку
І сестричко-голубочко,
Гладь мою головочку
Білими рученьками,
Дрібними сльозоньками.
За цим кажеси прощі і молода з братами, з колачями на рушниках
виходить з хати і їй заспівують:
Ой нема попа дома,
Ой нема попа дома,
Поїхав піп до Львова
Ключики купувати,
Церковцю розмикати, (2 р.).
Церковцю розмикати,
Молодим шлюб давати (2 р.).
Як приході із слюбу:
На калинонці дві ягодонці,
Вийди-вийди, батечьку, проти нас (2 р.)
І спитайси, батечьку, у всіх нас:
Ой де твоє дитятко стояло?
Та у церкві на престолі слюб брало.
Ой не пізнає мати (2 р.)
Свого дитяти межи дружечьками
Тай межи братчиками (2 р.)
Вийшов батечько, вийшов (2 р.)
З повною повнечкою (2 р.)
З доброю гадочкою – з доброю гадочкою.
Вийшла матінка, вийшла (2 р.)
З крутими калачями, (2 р.)
З добрими гадочками (2 р.).
Як молодий іде по молоду:
Ой рої си, рої – ой рої си, рої.
Бояри си строї – бояри си строї
До пані молодої.
Ой добрая годиночка настала – (2 р.)
Мама сина по невістку післала. (2 р.)
Ой післала штири коні, п’єтий віз,
А шестого фірманчика би привіз.
Приїхала невісточка понад вечір
І сказала свекрушечці «Добрий вечер».
«Добрий вечер», матіночко, до хати. (2 р.)
Чи будеш мня за дитину прйимати?
А я буду матіночков тебе звати!
Вже молодий з боярами у молодої:
І. Ой упали морози на лози, (2 р.)
Зморозили старосточку тай коня,
А як цисе свашечка учула,
Насмажила чашу пива, дві вина, (2 р.)
Таки свого старосточку приймила.
ІІ. Ой упали морози на лози,(2 р.)
Зморозили дружбочьку тай коня.
А як цисе дружечька учула,
Насмажила чашу пива, дві вина,
Таки свого дружбочку приймила.
ІІІ. Ой упали морози на лози,
Зморозили молодого тай коня.
А як цисе молоденька учула,
Насмажила чашу пива, дві вина,
Таки свого молодого приймила.
Гості молодого співають:
Ми не прийшли стояти (2 р.)
За порцію горівки – за порцію горівки,
За хорошої дівки. (2 р.)
Гості молодої відспівують:
І. Тече вода з-за города (2 р.)
Б’єси в Прут,
А ви, свашки, заблудились, то не тут.
ІІ. Тече вода з-за города
Попри млин.
А вам, свашки, доріжечька,
Йдіть в Хімчин.
Гості молодого співають:
Вставай, вставай, молоденька, не сиди,
Бо приїхав пан-молодий на кони.
Подивися, молоденька, в віконце,
Ой сіяє молоденький як сонце.
Ой виходи, молоденька, на подвір’я,
Бо вже зійшло сонечко з-за гір’я.
Гості молодої відспівують:
Нема молодої (ім’я) Марусі дома, (2 р.)
Пішла молода в жорна
Крупочків нажорнити,
Своїх боярів приймити. (2 р.)
Гості молодого відспівують:
Ой кувала зозулиця і буде кувати,
А в нас свашки не курочки,
Крупочки довбати.
Гості молодої співають:
Ой кувала зозулечка і сіла на кладку,
Не дамо вам молоденьку,
Дамо стару бабку.
Гості молодого:
Ой кувала зозулиця
Й сіла на ялицу.
Та покладіт свою бабку
На тиждень в озницу.
Гості молодої:
Ой не треба нашу бабку
Дуже збиткувати,
Бо вам бабка пригодиться
Внучки колисати!
Як заході бояри до хати купувати молоду:
Помало кіньми грайте, (2 р.)
Мураву не зривайте,
Травичку не топчіте,
Нам жалю не робіте. (2 р.)
Ой татарин ти, братчику,
Татар, прода- продав
Сестричку за даром.
Молодята ідуть на підлогу танцювати 2 танці.
І тогди молодята з гостями молодого сідають за столи.
Гості молодого співають:
Розтягай свату хату. (2 р.)
Нас тут небагато – сімдесятеро троє
На подвір’ячку твоїм (2 р.)
Розтягай, свате, хату
І новії стіни, тай новії стіни,
Щоби бояри сіли. (2 р.)
Сіли бояри, сіли, сіли бояри, сіли,
Аж ся здригнули стіни.
А ще не так си здригнут,
Як ся горівки нап’ют. (2 р.)
Ця пісня для молодої:
Ой ми суда приїхали
За цев дівчиночков,
Шо вна сидит за столиком
В золотім віночку.
Сидит собі за столиком
І ручку подала.
І на свого молодого
Фусточку поклала.
Я вже тепер не мамина
І не дєдикова,
Я лиш цего молодого,
Шо фустка шовкова!
Я лиш цего молодого,
Шо букет тай ружя.
Подивіться, люди добрі,
Йкого маю мужа.
Ой у мою криниченьку
Нападало листі.
Подивіться, люди добрі,
Які ми паристі.
Бояри встають із-за столу і приспівують:
Вилетів чорний ворон, (2 р.)
Майте бояри сором.
Сорому не маяте,
Додому не дбаяте. (2 р.)
Всі встають і виходять на подвір’я, співаючи:
Ой ступила молоденька з порога, (2 р.)
Бувай, бувай, моя мамко, здорова. (2 р.)
Не плач, не плач, матіночко, за мною,
Та не все я забераю з собою.
Я лишаю дрібні сльози по столу
І дрібненькії слідочки по двору!
Запитайся молоденька у мами,
Чи пуская проти ночі тебе з нами.
Питайси, не питайси, (2 р.)
Лишень з нами зберайси.
Коники сінце з’їли,
Водиці похотіли. (2 р.).
Прощальна пісня молодої на відході з подвір’я:
Вже би була їхала, вже би була йшла,
Я свому батечкові не дякувала.
Дякую я тобі, тату, шо збудував мені хату,
Більше не будеш, не будеш.
Вже би була їхала, вже би була йшла.
Я ще своїй матінці не дякувала.
Дякую я тобі.
Мамко, що будила мня раненько,
Більше не будеш, не будеш.
Вже би була їхала, вже би була йшла,
Я своїй сестричці не дякувала.
Дякую тобі, сестричко,
що в’язала мені стрічки,
Більше не будеш, не будеш.
Вже би була їхала, вже би була йшла,
Я ще свому братові не дякувала.
Дякую я тобі, брате що виводив мене з хати,
Більше не будеш, не будеш!
Вже би була їхала, вже би була йшла.
Я свому подвір’ю не дякувала.
Дякую тобі, подвірі, що гуляло тут весілля,
Більше не буде, не буде.
Вже би була їхала, вже би була йшла,
Я своїм воротам не дякувала.
Дякую я вам, ворота, де стояла хлопців рота.
Більше не будуть – не будуть.
Як ведуть молоду до свекрухи:
Ой подумай, молоденька,
Що ти наробила,
Ти вже своє та дівоцтво
У церкві лишила.
Скажи, скажи, молоденька,
Чи ті не жєль буде,
Як настане неділенька,
Хто гуляти буде?
Як настане неділенька
Святая-святая,
Всім дівчатам веселенька,
А тобі сумная.
Всім дівчатам веселенька,
Всі будуть гуляти,
А ти будеш, молоденька,
Діти колисати.
Ой я тебе на то не брав,
Шоби ти ходила,
Я лиш тебе на то узяв,
Шоби ти робила.
Та я тебе на то не брав,
Шоби ти гуляла,
Я лиш тебе на то узяв,
Шобес ґаздувала.
Привели молоду до молодого:
Ой ходила матіночка по ґанку,
Визерала невісточки від ранку.
Приїхала невісточка у вечер
І сказала свекрушечці: «Добрий вечер».
«Добрий вечер», матіночко, до хати,
Чи будеш мня за невістку приймати?
А я буду за матінку тебе мати!
Ой зелена конюшина,
Косар її косит,
Яка славна дівчинонька,
Котра вінок зносит.
Траба, траба косарика,
Шоби вмів косити,
А головки розумної
Віночок зносити!
Як ся мамка врадувала,
Як ся ввеселила,
Шо з одної дитиночки
Вже двоя зробила.
Ой на одну дитиночку
Крівцю проливала,
Але друга дитиночка
Якби з неба впала.
Ой на одну дитиночку
Головка боліла.
А другая дитиночка
З гаю прилетіла
Молода перед брамою у свекрухи:
Втворєй, матінко, ліску, (2 р.)
Привели тобі невістку,
Високу як ліщину,
Червону як калину. (2 р.)
Ой літо-літо, не зима.
Посіяла чорнобривці, тай нема,
Посіяла чорнобривці ще в літі,
Вже завиють головочку на віки.
Завивають молодицю:
Ой під плотом, рівно з плотом
Росла чечеричка,
Вчора була дівчиночка,
Тепер молодичка.
Вчора була дівчиночка,
Биндочка леліла,
А сьогодні молодичка,
Вже хусточка біла.
Ци я тобі, моя мамко,
Вліті не сапала,
Шо ти мене тай на зиму
До свекрухи дала.
Чи ж я тобі, моя мамко,
Хлібец переїла,
Шо ти мені, молоденькій,
Світок загаїла.
Ой кувала зозулечка,
Кувала, кувала,
Ти вже мені, моя мамко,
Світок зав’язала.
Траба, траба, моя доню,
Штири воли дати,
Аби тобі, молоденькій,
Світок розв’язати.
Ой хоть давай, мамко, воли,
Хоть давай корови,
Світок мені не роз’єжиш
Вже більше ніколи.
Ой кувала зозулиця,
Кувала, кувала,
Це ґаздиня таких гостей
Много літ чекала.
Це ґаздиня таких гостей
Много літ чекала,
Щоб на своїм подвір’ячку
Невісточку мала.
В своїм селі, в своїм селі
Всі верби зелені.
В чужім селі, в чужім селі
Й сади засмучені.
Зав’язали молодицю:
Ой не тяжко ізробити
З тіста паланицю,
І не тяжко ізробити
З дівки молодицю.
Але тяжко ізробити
З берези сопівку,
І так тяжко ізробити
З молодиці дівку.
Молодичка молоденька
Файно си завила,
Переспала з чоловіком,
Біда си скривила.
Як ідуть гості молодої до молодого вішати деревце:
Добрий вечер сватови,
Ми до вас. (2 р.)
Залетіло наше гуся
Межи вас. (2 р.)
Або ви нам наше гуся
Вертайте,
Або ви нас за гості
Приймайте.
Ой кувала зозулиця,
Тай сіла на ноші.
А в нас свати дуже файні,
Варт великі гроші. (2 р.)
Ой кувала зозуличка
І сіла на йони.
А в нас свати дуже файні,
Варта мілійони.
Як молода відійшла з дому, співають мамі:
Позмітай полиці,
Де стояли молодої
Дорогі косиці.
Піди, мамко, до комори,
Позмітай клиночки,
Де стояли твоєї доні
Золоті віночки.
Цілуй, цілуй, молоденька,
Свого тата в ногу,
Що він тебе випровадив
На добру дорогу.
Цілуй, цілуй, молоденька,
Свою мамку в ручку,
Шо вна тебе спровадила
На добру научьку.
Ой ми ішли тай до свата
То снігом, то ледом.
Ой ми знали, шо є в свата
Горівочка з медом (2 р.)
Казала нам синиця, (2 р.)
Шо є в свата пивниця,
А в пивници дубівка,
А в дубівці горівка. (2 р.)
Зарізали когутика,
Зарізали каню,
Ой уже тут по весіллю,
По всему гулянню.
Марія ФЕСЮК
