Наша Косівщина відома за межами не тільки Прикарпаття, але й України неперевершеним декоративно-прикладним мистецтвом. А з травня 2002 року, часу створення Національного природного парку “Гуцульщина”, її імідж почав ще більше зростати. І це цілком закономірно. Адже то був дванадцятий НПТ в Україні та шостий у Карпатському регіоні. Колектив на чолі з мудрим керівником, біологом за фахом, Василем Пророчуком з перших днів усе робить для збереження, відтворення і раціонального використання тутешніх ресурсів рослинного і тваринного світу, унікальних, властивих тільки Гуцульщині, природних комплексів, які мають велику цінність: природоохоронну, оздоровчу, наукову, історичну, етнічну, пізнавально-виховну.
Відразу треба відзначити, що парк “Гуцульщина” свою багатогранну діяльність веде в рамках закону України “Про природно-заповідний фонд України” на науковій основі, де на його території є заповідна, регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарська зони. Створено десять відділів. Кожний з них здійснює певне коло повноважень.
Паралельно з цим кожного року тут усе робили задля того, аби мати належну матеріально-технічну базу. Раніше було створено і добре обладнано лабораторію екологічного моніторингу, метеостанцію. Створено еколого-освітній центр. А в приміщенні Косівського природоохоронного науково-дослідного відділення НПП “Гуцульщина” любовно оформлено кімнату-музей природи, де є понад 500 експонатів. Працівники наукового відділу зібрали 300 видів грибів, які зберігаються у законсервованому вигляді в лабораторії.
З 2004 року розпочато будівництво об’єктів “Маєток святого Миколая”, що неподалік села Пістиня. А перший будинок тут урочисто відкрито на свято Миколая Чудотворця 2006 року. В ошатній і просторій споруді, зведеній у гуцульському стилі, розмістилися кабінети і світлиця святого Миколая. З того часу сюди щорічно надходять сотні листів. Тут також відкрито майстер-клас дитячої іграшки, кімнату-музей новорічно-різдвяної іграшки, кімнату-музей природи.
Адміністрація і весь персонал НПП “Гуцульщина” дуже раді тому, що на найвищому державному рівні вирішено питання фінансування розбудови етнографічно-мистецького комплексу “Маєток святого Миколая”, де будуть готельно-розважальний комплекс на 120 місць, турпритулок “Скаут” більш як на 50 місць, інші об’єкти.
Це додає наснаги в роботі і вселяє надію у кожного працівника парку у нових і нових досягненнях.
Минулої весни, для прикладу, НПП “Гуцульщина” успішно презентував свої природоохоронну діяльність та проект “Туристично-мистецький комплекс “Маєток святого Миколая” на Міжнародному екологічному форумі “Довкілля для України – 2011”, що проходив у столиці нашої держави. Там же презентували свою діяльність понад 100 установ. Виставкова експозиція “Гуцульщина” привернула увагу численних відвідувачів і відзначена Дипломом І-го ступеня у номінації “За національний колорит в оформленні виставкового стенду” та Грамотою Всеукраїнської екологічної ліги за активну просвітницьку роботу в галузі збереження природно-заповідного фонду України.
Відрадно, що Національний природний парк “Гуцульщина” займає провідне місце серед споріднених установ України. А на початку липня з його роботою ознайомилися учасники виїзної колегії Івано-Франківської облдержадміністрації. Тоді ж наш губернатор Михайло Вишиванюк дав високу оцінку роботі директора Василя Пророчука і всього колективу цього природного парку.
А вже рівно через місяць адмінперсонал справив новосілля у справжнісінькому, так би мовити, палаці. У триповерховій споруді, зведеній у кращому гуцульському стилі під горою Голиця, розміщені кабінети різних відділів, відомчої охорони, бухгалтерії, директора і його заступників, міні-друкарський цех з найсучаснішим обладнанням, великий візит-центр, оформлений у стилі розкішного музею, де відтворено хату-ґражду з усіма атрибутами. Тут також зі смаком обладнані музей старожитностей і бібліотеку. Відвідувачі музею і бібліотеки мають можливість побачити старі речі побуту гуцулів й світлини Косова, насолодитися книгами, журналами та іншою духовною продукцією широкого спектру.
У фойє адмінбудинку, в коридорах на різних поверхах відвідувачам кидаються в очі грамоти і дипломи, мапа території НПП “Гуцульщина”, фотостенд “Карпатський проект”, понад 50 кольорових світлин тощо.
Останні виготовив провідний фахівець відділу рекреації Петро Білоусяк. Він же дбає про те, аби зафіксувати кожен цікавий факт чи момент й зберегти в електронному варіанті. Він може годинами розповідати про відзняті фільми та сюжети із життя рідного колективу, показувати дбайливо оформлені товстезні фотоальбоми…
— Ми постійно ведемо просвітницьку роботу, — доповнює розповідь Петра фахівець відділу рекреації Олена Варцаб”юк. Уже випущено 35 чисел інформаційного вісника “Національний природний парк “Гуцульщина”. Тепер це видання журнального типу на 16 сторінках, формату А-4, друкуємо самі. Ось дивіться, які робимо буклети, програмки, листівки, календарі… Окрім цього, використовуємо мультимедійні ТЗН, демонструємо власні відеофільми, фототеки, даємо школам різну поліграфічну продукцію з питань охорони довкілля.
Постійну прописку мають науково-практичні конференції, семінари, наради, екологічні фестивалі, конкурси й акції такої ж тематики.
До цього треба додати, що на території НПП “Гуцульщина” знято кінофільми: “Дім літаючих кинджалів” китайського кінорежисера Джан Імова, “Залізна сотня” Олеся Янчука. На її базі проходять різні заходи з участю українських і закордонних науковців. Торік на високому організаційному рівні пройшов Всеукраїнський семінар керівників природно-заповідного фонду України.
Керівники, науковці Національного парку беруть активну участь у заходах, які проводять міжнародні організації. У вересні 2011 року, наприклад, у Сваляві пройшла Міжнародна науково-практична конференція “Удосконалення генетичних ресурсів у конярстві”. З доповіддю цієї теми виступив Ю. П. Стефурак – заступник директора НПП “Гуцульщина” з наукової роботи.
Останнім часом видано ряд праць у межах спільного Проекту Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Глобального Екологічного Фонду “Зміцнення управління та фінансово стійкості національної системи природоохоронних територій в Україні”. Саме ПРООН співпрацює зі 166 країнами світу, допомагаючи їм знаходити свої шляхи розв’язання глобальних і національних проблем у галузі людського розвитку.
Петро Гавука.
Світлини Петра Білоусяка
