Відгуки

Просимо залишати відгуки до журналу на цій сторінці.

Share

19 Comments

  1. Тішуся, що нарешті моя рідна Косівщина має свій літературно-мистецький і громадсько-суспільний часопис. Вітаю колектив видавництва “Писаний Камінь” і редакційну колегію з виходом у світ цього видання.

    Бажаю вам, шановні мої краяни, щедрих творчих ужинків, вдячних читачів й море авторів, завжди широко відчинених дверей та вікон для усіх, кого приваблює Гуцульщина.

    Ярослав РАДИШ,
    доктор наук з державного управління,
    професор Національної академії державного
    управління при Президентові України

  2. Гуцульщина – мальовничий і дивовижний своєю красою край з вічно зеленими ялиново-смерековими лісами, полонинськими плаями із запашними травами. А її жителі – то талановиті люди своїм високохудожнім декоративно-прикладним мистецтвом. Вони віками збагачують свою майстерність, зачаровуючи світ. Не випадково Гуцульщина була і залишається привабливим місцем відпочинку, творчої наснаги діячів культури і науки.

    Про все це читач зможе довідатися з розмаїтих сторінок, різних дописів широкого кола авторів у майбутніх випусках квартальника «Гуцули і Гуцульщина».

    Упевнений, що це періодичне видання завжди буде в пригоді вчителям, студентам, учням, краєзнавцям, туристам, широкому колу читачів.

    Володимир ГРАБОВЕЦЬКИЙ,
    доктор історичних наук, професор,
    заслужений діяч науки і техніки,
    академік АН вищої школи України,
    почесний громадянин 11 населених пунктів
    України, народний історик Прикарпаття

  3. Віримо в те, що новий журнал «Гуцули і Гуцульщина» постійно матиме велике коло шанувальників не тільки на теренах, де живуть гуцули, а й далеко за межами неньки України. Це періодичне видання писатиме нові сторінки минувшини краю і його напрочуд талановитих людей, творитиме легенду сучасності.

    Нехай Господь Бог допомагає видавцям і творцям цього видання.

    Петро БІЛЕНЧУК,
    професор Київського національного
    університету внутрішніх справ,

    Василь БІЛЕНЧУК,
    академік Академії проблем людини Європи,
    заступник редактора газети “Акцент”
    (уродженці с.Уторопів)

  4. З’ява на світ будь-якої книжки, будь-якого часопису – це як народження дитини. Хочу вірити сам і передати це тим, хто творитиме нове видання літературно-мистецького напрямку, що воно буде улюбленим не тільки на Косівщині, у всьому гуцульському регіоні, а й за межами України, де є діяспора.

    З роси й води вам!

    Михайло АНДРУСЯК,
    лавреат премії ім.Шевченка,
    член Національної спілки письменників
    України, голова правління друкарні
    ім.Шухевича, м. Коломия

  5. Журнал — це справа архіважлива.

    На знак поваги знімаю капелюха і уклінно схиляюся перед добродійством, яке за покликом своїх сердець і громадського сумління стало на стежку фундаторства часопису “Гуцули і Гуцульщина” – взялися за справу архіважливу і архіпотрібну.

    Адже нині в Україні дуже важко (чи взагалі й можливо) знайти терени, де б так шанували давні традиції, плекали і оберігали свою самобутність, яскраву етнографічну гілку українства, як на Гуцульщині.

    Щиро вірю в те, що небо не залишить без уваги потуги добродійства і в моменти многотрудні Христос складе над вами долоні дашком, захищаючи від прикрощів.

    Хай обіймають нас усіх гаразди!

    З повагою щиросердечно
    Петро КОВАЛЬ, Дніпропетровщина

  6. Серед побажань творцям і видавцям журналу – залучення до роботи кореспондентів-авторів з усієї Гуцульщини: від Путили до Рахова, від Вижниці до Яремчі і Надвірної, Печеніжина і Яблунова; поширення видання на всю Гуцульщину; зробити його передплатним, визначити у журналі місце для аналізу політичного життя на Гуцульщині, як складової громадсько-політичного життя гуцулів.

  7. Дорогий Петре Дмитровичу! Дякую за журнал. Читаю і пізнаю рідний край, себе в ньому. Ваша благородна праця не пропала. Дім творчості в Криворівні – чудо.

    Дмитро ПАВЛИЧКО,
    член НСПУ, лауреат Шевченківської премії, Герой України, м. Київ

  8. Дякую видавництву “Писаний Камінь” на чолі з Михайлом Павлюком і редколегії нового журналу “Гуцули і Гуцульщина” за прекрасний подарунок – випуск у світ цього чудового часопису.

    Мене приємно подивували перші два числа цього видання. Вони зроблені на європейському рівні, високопрофесійно, вміщують багато цікавого і водночас різножанрового матеріалу. А ще гарно оформлені та проілюстровані.

    Так і далі тримати!

    Марія ВЛАД,
    член НСПУ, лауреат премії “Благовіст”,
    дипломант конкурсу “Коронація слова”, м. Київ

  9. І з великим задоволенням читала ваш журнал. Вважає різноманітна інформація, цікава подача, висока поліграфія… З приємністю висловлюю щиру вдячність за сучасне, що не поступається закордонним, українське видання.

    З нетерпінням чекаю нових чисел часопису.

    Ніна БОРДАН,
    м. Теплодар Одеської області

  10. Пані Аделі Григорук — щиро. Познайомився з Вашим часописом. Молодці! Мабуть, у всій Україні немає райцентру, де видається таке!

  11. У 2011-й Косівщина ввійшла зі своїм літературно-мистецьким і громадсько-суспільним часописом «Гуцули і Гуцульщина». Перше його число підготовлено й побачило світ у місцевому видавництві «Писаний Камінь». Власне, географічно щодо змісту своїх публікацій та читацької аудиторії квартальник охоплюватиме й інші райони з гуцульським населенням — не лише нашої, а й Чернівецької та Закарпатської областей. Як написав у «Слові до читачів» директор видавництва Михайло Павлюк, журнал «в обхід політики намагатиметься регулярно публікувати різні матеріали на теми історії мистецтва, освіти, релігії, культури, етнографії, екології, краєзнавства, туризму, народної медицини, збереження і примноження традицій гуцулів, зміцнення культурних зв’язків між регіонами нашої держави і на міжнародному рівні, книгодрукування, охорони пам’яток історії та культури, нашої національної гордості».
    Редколегія цього періодичного видання на чолі з головним редактором Петром Гавукою працює на громадських засадах.

  12. Щиро рада, що в Косові є таке видання, як літературно-мистецький і громадсько-суспільний часопис “Гуцули і Гуцульщина”. Адже воно в кожному випуску показує предковічні традиції, обряди, які притаманні тільки Гуцульщині.

    Нових Вам творчих знахідок, цікавих авторів, ширшої географії виступів!

  13. Я без перебільшення хочу сказати, що журнал “Гуцули і Гуцульщина” є цінний у науковому питанні, дуже важливим у залученні молоді до читання й її участі до його творення, подальшого розвитку культури в західному регіоні.

    Хочу щиро побажати подальшого розвитку, а саме: збільшення об’єму та тиражу, тільки вдячних читачів.

  14. Вельмишановній пані Аделі Григорук і всьому колективу редколегії журналу «Гуцули та Гуцульщина».

    Ваш журнал, публікуючи новини з літературно-мистецького та громадсько-просвітницького життя краю, сам став тим вогнищем культури, довкола тепла якого гуртуєтьcя інтелігенція не тільки Косівщини, а й навіть суміжних районів і областей.

    Радості Вам земної, благодаті небесної. Хай до ста літ кують Вам зозулі.

  15. Щиро дякую журналістам видання за теплу розмову! Особлива подяка п.Петру Гавуці!
    Зичу невичерпного натхнення і щирих читачів! Всіх благ!

    З повагою,
    МаріАнна Гавриш

  16. Нехай Господь буде в помочі задля розвитку гуцульського краю всій редакційній колегії та всім нам – гуцулам!

  17. Dorohi druzi Huculy, 22.xi.2016

    Ja z Nju Jorka i tomu pyszu latynkojku. Sohodni dovidalsja pro isnuvannja Vaszoho czasopysu vy pyszete po francuski zhurnalu i zhurnalist.

    Ja pracuju nad “Huculsko anhlijskim etymolohicznym slovnykom” Hutsulian English Etymological Dictionary” bo Ljutyczi z dolyny riczki Ljuczka 1,500 rokiv tomu poselylysja na sxid vid Londonu. I tomu huculska ‘golfa” i ‘klabuka’ kotri vzhyvaly huculjata to hry v kiczku szcze 20 rokiv tomu staly anhliskimy slovamy “nevidomoho” poxodzhennja “golf” i “club”. A ukrainska i huculska movy staly pidhruntjam staro-anhlijskoi movy (Old English), sohodni cilkom nezrozumiloi anhlijcjam i amerykancjam xyba szczo znajut ukrainsku i huculsku.
    Xto z vas xotilby meni v tym dopomohty mij telepacz 066-019-0302 an soutnivka camoh@localnet.com
    Slava Ukraini ta naszym slavnym predkam ta smert voroham
    Myroslav
    Xocz ja z dalekoi Ameryki taky v Kyjevi holoduval za movu ta znova v Kyjevi vidbul sluzhbu na Majdani razom z huculom ridnovirom Juroju Tymoszenko ranenym na Bankovi a teper znova v Kyjevi jak vybornyk u Verxovnoi Radi

    Myroslav ( ‘amerykanec’ :))

    pryhadal: pryblyzno jakij vidsotok huculskix sliv za szist rokiv isnuvannja Vy napeczataly u vaszomu czasopysi???
    podzvonit, proszu.

Залишити відповідь