2 л молока, 15 жовтків, 5 цілих яєць, 0,5 кг цукру, 400 г масла (розтопити), 1 столова ложка сметани, 1 пачка дріжджів, борошна скільки забере.
Це все змішати й розчинити тісто, щоб росло. До смаку підсолити. Додати трохи олії та горілки.
Як тісто буде готове, виставити в формочки і пекти в духовці.
Читати далі
Випуск №3, 2011
Сумна звістка прилинула через океан в Україну – 17 грудня 2010 року на 86-му році життя в американському місті Чикаго відійшов на вічний спочинок доктор Микола Домашевський – вірний син Гуцульщини, учений-історик, громадський діяч української діаспори в США, член координаційної ради Косівського осередку Наукового товариства імені Шевченка.
Микола Домашевський
Микола Домашевський народився 17 жовтня 1925 р. у селі Микуличині на Гуцульщині в родині Василя і Євдокії Домашевських. Василь Домашевський (1900 р.н.) відомий на Гуцульщині як активний громадський і політичний діяч 20-40-х років. Уже в 1922 році він заснував у рідному селі Товариство “Просвіта”, бере участь у створенні профспілки лісових робітників, закладає молочарню “Верховина”, організовує у гуцульських селах молодіжне товариство “Каменяр”. У 1922 році Василь Домашевський вступає до Радикальної партії, а у 1930 р. його обрано на війта села Микуличина. У березні 1944 року Василя Домашевського, як заручника, розстріляно німецьким гестапо. Після цього його дружина Євдокія з п’ятьма малолітніми дітьми, серед яких був і Микола, подалися в еміграцію.
Читати далі
Випуск №3, 2011
Іван Андрусяк народився 1 лютого 1923 року у селі Биткові Надвірнянського району Івано-Франківської області, в Україні.
Іван Андрусяк
Його тато, Василь, народився 16 листопада 1898 р. в Биткові. Мама — Марія Димид народилася 23 серпня 1903 р. у тому ж селі. Тато помер 4 серпня 1926 p., проживши 28 років. Мама померла 20 квітня 1931 p., також проживши 28 років.
У родині не було більше дітей, залишився круглим сиротою. Дитячі роки не були радісні, дуже часто ходив на цвинтар, щоб на могилах батьків у молитві розказати їм про своє горе, з великою вірою до Бога, що родичі його вислухають.
У 1932 р. суд надав право бабусі Катерині Димид опікуватися сиротою.
Читати далі
Випуск №3, 2011
Слижук Д.Ю. «Духи Любові на конях мелодій» – Косів: Писаний Камінь, 2010 – 200 c.
Книжка Дмитра Слижука “Духи Любові на конях мелодій” є своєрідним одкровенням пізнання навколишнього світу. Вона буде відкриттям кожному, хто шукає, задумується над своїм призначенням, намагається збагнути те, чого очима не побачиш.
Випуск №3, 2011
Потяг до художнього дерева, малярства, скульптурної та архітектурної творчості у Віктора Глібчука проявився у ранньому віці: на підвіконнях його рідної хатини в Черганівці п’ятирічний хлопчик експонував виліплених ним з пластиліну пташок та звірят, мерседеси й тойоти, мальовані “портрети” Шевченка, Коновальця й Бандери, а в подвір’ї — власні дерев’яні “хатинки”.
Уже в п’ятому класі вирізьблював скриньки, рахви, тарелі, булави. У восьмому зацікавився пластичною різьбою, а в десятому – художніми меблями і дерев’яною скульптурою. Спочатку виготовив для своєї кімнати диван та цікавої конфігурації журнальний столик, які прикрасив узорами з пластичних елементів. А далі його творчий доробок поповнили чимало нових журнальних столиків та інших художніх меблів, шахівниці, декоративні пласти під роги оленів, опудала звірів і птахів. З легкої руки художників Йосипа Приймака та Богдана Романишина почав створювати скульптури казкових персонажів. Тягнувся і до роботи в камені: в одинадцятому класі викарбував на трьох плитах прізвища учасників визвольної боротьби села Вижнього Березова, які встановлені тут біля могили Борцям за волю України.
Читати далі
Випуск №3, 2011
