Микола Шевчук — знавець бджоли і людини

До 100-річчя від дня народження Миколи Шевчука

Шевчук Микола Климович народився у селі Коритня Монастирищинського району Черкаської області 5 травня 1916 року. Про його дитячі роки і навчання ушколі відомостей розшукати поки що ми не змогли. Достовірно вдалося вияснити, що у 1938 році він викладав у сільськогосподарській школі в селі Літинський Майдан Кирилівського району Вінницької області. У даному навчальному закладі здобувала фах пасічника і його майбутня дружина Ганна Никифорівна. За її спогадами Микола Климович викладав предмет «Бджільництво». У червні 1938 року вони одружились, а в 1939 році М. Шевчук був мобілізований на фронт, де брав участь у Фінській війні до 1941 року.

На початку 50-х років минулого століття доля привела його на Буковину. Спочатку молода сім’я зупинилася у селі Віженка Вижницького району Чернівецької області. Тут молодий педагог викладав у місцевій школі «Історію», а потім переїхав до міста Вижниці, де в школі-інтернаті працював теж учителем.

У 1962 році М.К. Шевчук перейшов викладати у Кутському СПТУ-6 спеціальний предмет навчання — бджільництво. Вже на той час його педагогічний стаж становив майже 25 років. Але у викладанні спеціальної дисципліни він зіткнувся з такою важкою проблемою, як нестача відповідних підручників, тим більше — українською мовою. Тому в 1972-му році він підготував і видав посібник карпатського бджоляра «Пасіка, бджоли, мед», тираж якого досяг 27000 примірників. Ця книжка стала не тільки навчальним посібником для учнів, але й добрим порадником для професійних пасічників і любителів.

Тираж швидко розійшовся. Видання книги було прихильно зустрінуте читачами і доброзичливо оцінене пресою. Видавництво та автор одержали багато листів, у яких читачі висловлювали різні побажання щодо поліпшення книжки. Усі вони враховані автором. Було доповнено, зокрема, розділ про лікувальні властивості продуктів бджільництва — меду, воску, прополісу, бджолиної отрути, маточного молочка та квіткового пилку. Ширше подано також матеріали, що стосуються біології бджоляної сім’ї, догляду, утримання та розведення бджіл, племінної роботи і багатьох інших питань, які мають практичне значення у роботі пасічників.

Написані й нові розділи: «Кормова база бджільництва і запилення сільськогосподарських культур», «Вулики, пасічницький інвентар та будівлі», «Хвороби, вороги та шкідники бджіл», «Організація та оплата праці у бджільництві». При написанні книжки використано найновіші дані наукових досліджень і передовий практичний досвід.

Перше видання було розраховане переважно на бджолярів-практиків та аматорів, пропоноване ж, крім різних практичних порад, включає також і пізнавальний матеріал, який може зацікавити усіх без винятку читачів.

Доповнена і перероблена книга побачила світ у тому ж таки видавництві уже накладом 170000 примірників.

Вивчаючи особливості карпатської бджоли, відомі вчені з бджільництва Г. А. Аветисян, В. П. Пилипенко, В. П. Поліщук, В. А. Гайдар, О. Г. Мегедь та інші запрошують його до співпраці над довідником «Карпатські бджоли». Книга вийшла у світ в 1982 році накладом у 85000 примірників.

Попрацювавши більше півстоліття на педагогічній ниві, з них 26 років в Кутському СПТУ-6, де за цей час навчив основам бджільництва близько 600 учнів, М.К. Шевчук у 1988 році йде на заслужений відпочинок, але не полишає доглядати бджіл на своїй невеликій пасіці, з якими все життя був разом.

Не маючи вчених звань, простий викладач сільського профтехучилища залишив вагомий слід у розвитку бджільництва Карпатського краю. Його посібниками користуються пасічники і сьогодні.

М. К. Шевчук проживав у селищі Кути з дружиною Ганною, дочкою Зінаїдою, синами Володимиром та Анатолієм. Волею долі, діти роз’їхались в різні міста, і Микола Климович з дружиною залишились одні.

М.К. Шевчук помер 11 січня 1990 року. Захоронений в селищі Кути на цвинтарі на вулиці Снятинській.

Дружина Ганна після смерті чоловіка виїхала в місто Запоріжжя доглядати хворого сина Володимира, який у 2003 році помер, а через півроку помер і син Анатолій.

Одинокою і хворою в чужому для неї Запоріжжі, дружина М. К. Шевчука залишилася доживати віку в синовій квартирі без догляду. Коли і де похоронена вона невідомо.
Могила М. К. Шевчука в селищі Кутах з часом занепала і тривалий час віднайти місце поховання було неможливо.

27 квітня 2014 року з допомогою жительки селища Євгенії Іванівни Радиш, знайомої сім’ї Шевчуків, було нарешті встановлено місце поховання. Ця скромна жінка у свої 80 років, сподіваючись на приїзд родини, як могла підтримувала могилу, насадила на ній півоній.

Пасічники Косівської районної спілки: Іван Лащук, Василь Букатчук, Роман Рубаняк, Остап Тим’як упорядкували могилу, а 5 травня 2014 року її освятив отець Михайло.

Того дня вклонитись вчителеві і наставникові приїхали його учніта делегації бджолярів Карпатського краю.

У травні 2016 року М. К. Шевчуку сповниться 100 років від дня народження. Косівська районна спілка пасічників високо цінує доробок Миколи Шевчука.

Готуючись до його столітнього ювілею, пасічники Косівщини підготували до перевидання книгу «Пасіка, бджоли, мед», а також встановлять меморіальну дошку в СПТУ-6 та пам’ятник на могилі цієї непересічної, скромної людини, педагога, пасічника.

Бажано, щоб і наша влада на усіх рівнях повернулися обличчям до розвитку бджільництва. А саме — потрібно розширити спеціалізовану підготовку зоотехніків-бджолярів, пасічників у вузах і середніх спеціальних навчальних закладах.

Доцільно знову почати готувати пасічників у ДНЗ «Кутський професійний ліцей». На це не треба шкодувати коштів. Адже Карпатська Конвенція висунула нові вимоги щодо захисту довкілля та збалансованого розвитку Карпат, яку 2003 року підписали представники урядів Словаччини, Сербії, Чорногорії, Польщі, Румунії, Угорщини, Чехії та України.

Ніде приховати те, що життя мешканців гірських районів важче і суворіше, ніж на рівнині. Є надія, що до вирішення порушених питань долучиться й Асоціація органів місцевого самоврядування регіону Гуцульщини.

Усі гуцульські райони Прикарпаття, Буковини та Закарпаття, розвиваючи туризм, тим більше, не можуть обійтися без продуктів бджільництва. Вибагливому туристу з країн членів Євросоюзу вже давно сподобалися багаті лікувальними властивостями наші мед, маточне молоко, прополіс, бджолина отрута, квітковий пилок, вуликотерапія (лікування на лежаках) тощо.

Остап ТИМ’ЯК, голова Косівської районної спілки пасічників України, Почесний пасічник України

Завантажити Посібник «Пасіка, бджоли, мед», Микола Шевчук (PDF, 11Mb)

Це своєрідний посібник карпатського бджоляра, в якому колгоспний пасічник, а також аматор, знайде відповіді майже на всі питання щодо, утримання, догляду і розмноження бджіл, підвищення продуктивності пасік. В основу книги автор — викладач бджільництва Кутського сільського профтехучилища Івано-Франківської області поклав найновіші досягнення науки, передового досвіду переважно зони Карпат; а такрж інших областей України. Коротко розповідається про цінні властивості меду, зокрема карпатського лікувального, воску, прополісу, бджолиної отрути і маточного молочка.

Посібник перевидається з доповненнями на численні прохання широкого кола читачів.

Share

Залишити відповідь