Фестивалі об’єднали гуцулів

21-23 вересня у Верховині відбудеться ХХ Міжнародний гуцульський фестиваль.

Розпочнеться ювілейне свято науково-практичною конференцією «Основні особливості соціально-економічного та культурно-духовного розвитку Гуцульського регіону в специфічних етнографічних і природних гірських рельєфно-кліматичних умовах в період сучасних глобалізаційних процесів, стан, проблеми, перспективи». Але здається тільки вчора саме у Верховині, в перші дні незалежності України, відбувся І Гуцульський фестиваль, який започаткував фестивальний рух на теренах Гуцульщини.

Про це розповідь Дмитра Кіращука, редактора газети «Верховинські вісті».

«Струни Черемоша» — таку назву мав Гуцульський фестиваль, який відбувся 27 вересня 1991 року у с. Верхньому Ясенові, що на Верховинщині. Ініціатором проведення фестивалю виступило Товариство «Гуцульщина», яке з часу створення (13 лютого 1990 рік) поставило за мету збе- регти та примножити духовну і матеріальну культури, об’єднати творчі зусилля гуцулів, які проживають у Галичині, Буковині, на Закарпатті та за кордоном.

27 вересня, в християнське свято Воздвиження Чесного Хреста, велично заграли трембіти, сповістивши про початок фестивалю. Відкрив його голова оргкомітету, тодішній заступник голови райвиконкому, сьогодні завідувач кафедри Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Михайло Ославський, який повідомив, що церковна громада с. Верхнього Ясенова запропонувала на місці проведення фестивалю встановити хрест. Священик Роман Олексюк, настоятель Верхньоясенівської церкви освятив п’ятиметровий хрест. Потім відбулося запалення фестивальної ватри.

До присутніх звернувся голова Товариства «Гуцульщина» Д. Ватаманюк:

— Гуцульщина — центр Європи. Вона має багатовікову історію. Гуцули обжили найвищу місцевість Українських Карпат, розселилися по обидва боки Чорногори, уздовж верхів’я річок Прут, Черемош, Тиса та багатьох їх приток. І ця неповторна природа гір вдихнула своєму народу велику творчу, духовну силу. Тому-то так багато є в нашому краї самобутніх, неперевершених музикантів, піснярів, майстрів різних видів прикладного мистецтва.

Але наша невелика за територією Гуцульщина знаходиться у трьох областях, а чимало її синів і дочок переселилися на доли, виїхали в далекі країни, де не забувають, а підтримують гуцульське народне мистецтво, культуру. Тому, організовуючи І Гуцульський фестиваль, ми поставили за мету з’єднати творчі сили гуцулів з Галичини, Буковини, Закарпаття, а також із діаспори. Наш заклик знайшов підтримку. І ми сьогодні радо вітаємо гостей, які прибули з усіх районів Гуцульщини, з Києва, Львова, Івано- Франківська, Коломиї й інших міст, а також багатьох держав. Дякуємо усім вам красненько за ваш прихід.

На сцену запросили уродженця Жаб’я Антона Ясельського, який майже 50 років мешкає у Великобританії, професора славістики з Німеччини Андрея Вінценза, батько якого був письменником, автором тетралогії «На високій полонині», визначним дослідником Гуцульщини, землячку, письменницю з Києва Марію Влад, президента Асоціації майстрів народної творчості та художніх ремесел України Петра Ганжу, голову Верховинської районної ради народних депутатів Петра Пониполяка. Гостей, за гуцульським звичаєм, обсипають пшеницею і пригощають медом.

Учасників і гостей свята запальними мелодіями вітає ансамбль музичних народних інструментів під керівництвом заслуженого працівника культури Романа Кумлика з Верховини. За ним виступають самодіяльні фольклорні колективи.

Фестиваль тривав три дні. Другого дня більшість колективів виступала в селах і районному центрі — столиці Гуцульщини Верховині.
29 вересня у Будинку культури с. Красник відбулася науково-практична конференція «Народні традиції в сучасному гуцульському фольклорі». На ній виступали науковці зі Львова та Івано-Франківська, поетеса з Києва Марія Влад, Антін Ясельський із Великобританії, Михайло Сеньків зі США, місцеві науковці.

А в цей час у Верхньому Ясенові тривав заключний день свята. У фестивалі взяли участь: ансамбль пісні і танцю «Смеречина» з Вижниччини, фольклорний колектив міжколгоспної фабрики з переробки вовни та тріо братів-скрипалів Прилипчанів із Путильщини, народно-етнографічний колектив села Фитьків і фольклорні колективи сіл Микуличина, Поляниці з Яремчанщини, селища Кутів і села Кобаки Косівського району, самодіяльний народний оркест р гуцульських інструментів «Гуцульщина» з Рахівщини, ансамбль пісні і танцю «Гомін Карпат» із Коломийщини, народний ансамбль пісні і танцю «Галичина» зі Львова, родинний танцювальний ансамбль Ілюків-Ванджураків із Віпча, народний самодіяльний театр із Красноїллі, фольклорні колективи сіл Буковець, Кривополе, Яблуниця Верховинського району та багато інших.

Перший Гуцульський фестиваль показав усьому світові велику, невичерпну духовну скарбницю гуцулів, яку виражено у піснях, запальних танцях, чарівних мелодіях, в усьому, що розвиває характер цього волелюбного народу.

Догоріла фестивальна ватра. Факел від неї із запаленим вогнем, а також бартку і писанку прийняли представники Вижницького району, які в наступному, 1992 році, стали господарями ІІ Гуцульського фестивалю.

В ті дні було започатковано велику справу, яка духовно об’єднала гуцулів України та діаспори.

 

Share

Залишити відповідь