Перед лицем часу

Омелян Володимирович Лупул народився 1 серпня 1950 року в селі Раранчі (нині Рідківці) під Чернівцями. У ранньому дитинстві втратив батьків. Виховувався у близьких родичів. По закінченні Рідківської середньої школи в 1968 році став студентом Чернівецького медінституту, який через рік залишив. З 1969 по 1974 рік навчався на філологічному факультеті Чернівецького університету.

Трудову діяльність розпочав учителем української мови та літератури у Шевченківській восьмирічній школі Жовтневого району Миколаївської області. Протягом 1975-1979 років учителював у школах Миколаєва (обласного), водночас співпрацюючи з кафедрою української літератури Миколаївського педінституту.

Омелян Володимирович Лупул

У 1979-1980 навчальному році викладав українську мову та літературу у Журавлівській середній школі Барського району на Вінниччині. З 1980 року на видавничій роботі в Чернівецькому університеті.

У літературу О. Лупул прийшов у досить зрілому віці. Тому літопис його творчості виглядає так:

  • 1993 – «Скрижалі». «Орапта». «Гіганти і карлики»
  • 1994 – «Раранча»
  • 1995 – «Щучині сини», «Нота кві»
  • 1996 – «Сорока-заморока»,
  • «Інопланетятко»
  • 1998 – «Лицедії»
  • 1999 – «Микита Волокита», «Писанкова сторона»
  • 2000 – «Філіграні», «Яблуневія»
  • 2001 – «Алегорії», «Перед лицем Слова»
  • 2002 – «Блазні у лазні», «Скульптури з натури»
  • 2003 – «Байки». Вибране
  • 2004 – «Лірика». Вибране
  • 2005 – «Промови про мови»
  • 2006 – «Квіти для еліти»
  • 2007 – «Золотоцвіт»
  • 2008 – «Парад-машкарад»
  • 2009 – «Трутодні»
  • 2010 – «1000 байок»

О. Лупул – дипломант XXIV і XXX міжнародних поетичних конкурсів у Мілані.

Розвиваючи українську гумористичну й сатиричну традицію, Омелян Лупул подарував нашому читачеві значний байкарський здобуток, що сягає більше тисячі текстів. Це об’ємне і серйозне напрацювання автора, в якому виявилися його життєвий досвід, світоглядні позиції, індивідуальна поетична манера.

Його байки відрізняються життєвою правдивістю, гострою викривальною тенденцією, конкретністю алегорій, афористичністю, високою художньою якістю. Соціальні узагальнення, масштабність типізації суспільних явищ, гостра злободенна сатира, філософська заглибленість – усе це властиве байці Омеляна Лупула і по праву вводить його в коло найкращих сатириків і гумористів української літератури.

Омелян Лупул створив нову байку, сучасну, гостру, веселу і надзвичайно прицільну.

Редакційний колектив часопису “Гуцули і Гуцульщина” щиро здоровить ювіляра і зичить йому доброго здоров’я й нових щедрих ужинків на ниві красного письменства! Пропонуємо увазі наших читачів дещицю з байкарського доробку Омеляна Лупула.

Аделя ГРИГОРУК

Share

Залишити відповідь